Новини альтернативної енергетики

У Луцьку запустили сонячну електростанцію (СЕС) потужністю 0,6 МВт, яка майже повністю покриватиме потреби в електроенергії місцевого водоканалу. Про це повідомили у Луцькій міській раді. СЕС розміщена на водоочисних спорудах, які забезпечують водою 70% міста. Вона складається з 4 модульних фотоелектричних станцій.

Геліостанція працює за принципом Net Billing: у години максимальної генерації СЕС повністю забезпечує водоочисні споруди згенерованою енергією, а надлишки передаються до загальної енергетичної мережі України. При блекауті фотоелектричні станції балансуватимуть генератори.

Лише наприкінці квітня на сесії Луцької міської ради депутати прийняли рішення про здійснення місцевого запозичення для побудови СЕС. А вже менше ніж за 4 місяці електростанція почала працювати.

Як повідомив Віктор Гуменюк, директор комунального підприємства “Луцькводоканал”, бюджет проєкту власної генерації становить €540 тис. Джерело фінансування – кредит АТ “Укрексімбанк” за програмою “5-7-9” на 5 років. Термін окупності проєкту – 4,5 роки.

Матеріали сайту ecopolitic.com.ua

З початку червня банки отримали 1975 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 46,4 млрд грн. Вже схвалено заявки (підписані угоди і ті, що готуються до підписання) на суму 5,8 млрд грн. Про це повідомила пресслужба НБУ за результатами опитування 20 банків про кредитування проєктів бізнесу із відновлення енергетичної інфраструктури за період з 01 червня до 01 вересня 2024 року.

Потужність за наданими позиками бізнесу становить 97,4 мВт.

Зазначається, що обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами юридичних осіб, становить 972 млн грн.

Зокрема, у серпні:

- подано 781 заявок на суму 7,3 млрд грн;

- схвалено 808 заявок на суму 2,2 млрд грн;

- надано 224 кредити загальним обсягом 523 млн грн.

Як підкреслюють в НБУ, загальна профінансована з червня потужність за наданими позиками бізнесу становить 97,4 мВт (попередні дані, які враховують близько 85% портфеля).

Повідомляється, що найбільші обсяги коштів виділено на побудову СЕС (32 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (33 мВт) та газопоршневих когенераційних установок (18 мВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.

Крім того, як наголошують в НБУ, банки кредитують і населення. Упродовж останнього тижня громадянам надано 405 кредитів загальним обсягом 27 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами фізичних осіб, зараз становить 89 млн грн.
“Обсяги наданих кредитів бізнесу та громадянам щотижня зростають, а валовий портфель перевищив один млрд грн. Проєкт набирає обертів. Фінансування розпочато у 21 області. Це дуже гарний результат”, – зазначив голова Національного банку Андрій Пишний.

Матеріали сайту delo.ua

Група хіміків, металургів та інженерів розробила високоефективний метод вилучення срібла з відпрацьованих сонячних панелей з ефективністю 98%.

Дослідження, опубліковане в журналі Environmental Technology & Innovation, пропонує розв’язання однієї з проблем переробки сонячних панелей, термін служби яких поступово спливає.

Сонячні панелі містять безліч матеріалів, зокрема залізо, сталь і алюміній, які порівняно легко переробляються. Однак вилучення срібла, використовуваного в електричних ланцюгах панелей, являє собою значне завдання, оскільки його складно відокремити від інших матеріалів, таких як мідь.

Італійські дослідники запропонували процес, заснований на використанні активованого основою персульфату та аміаку. Під час реакції персульфат служить окислювачем, а аміак сприяє відділенню срібла від міді, запобігаючи її вилуговуванню. Провівши серію експериментів, команда оптимізувала процес, досягнувши 85% ефективності вилучення срібла. Потім, за допомогою електроосадження і окислювально-відновної заміни, їм вдалося збільшити ефективність до 98,7%.

Цей метод являє собою відносно недорогий спосіб переробки, який може істотно зменшити екологічний слід сонячних панелей, забезпечуючи більш повне використання цінних матеріалів.

Матеріали сайту techno.nv.ua

Проект вартістю 260 млн. доларів США спрямований на вироблення 800 млн. кВтг чистої енергії на рік. Acwa Power із Саудівської Аравії розпочала будівництво вітряної електростанції Беруній у Каракалпакстані, Узбекистан, йдеться у заяві компанії. Проект вартістю 260 млн доларів США, який розробляється в партнерстві з Національною електричною мережею Узбекистану (Negy), включає вітряну електростанцію потужністю 200 МВт і систему зберігання акумуляторних батарей потужністю 100 МВт. Початок експлуатації запланований на 4 квартал 2026 року.

У цифрах Проект Каракалпакстану націлений на щорічне вироблення 0,8 ТВтч чистої енергії, що дозволить задовольнити потреби в електроенергії приблизно 292 тис. домогосподарств і скоротити викиди CO2 на 336 тис. тонн на рік, говорить Acwa. Він збудує 45-кілометрову дволанцюгову лінію електропередачі 220 кВ для з'єднання заводу з підстанцією.

Acwa формує значний портфель вітроенергетичних проектів в Узбекистані у травні компанія підписала угоду про купівлю електроенергії на суму 18,2 млрд саудівських реалів (близько 4,9 млрд дол. США) з Negu для розробки нової вітряної електростанції потужністю 5 ГВт, яка має стати найбільшою у Центральній Азії. У квітні вона також підписала угоду про купівлю електроенергії на суму 985 млн саудівських реалів (близько 262,6 млн) для розробки вітрового проекту Нукус-2 потужністю 200 МВт та угоду на суму 2,4 млрд дол. США з Negu для вітроелектростанції потужністю 1, 5 ГВт у січні 2024 року. У Acwa в Узбекистані загалом 15 проектів вартістю близько 13,9 млрд дол. США.

У списку Acwa також є сонячна енергія та водень Acwa отримала близько 1,4 млрд саудівських реалів (близько 373,2 млн доларів США) у вигляді фінансування свого проекту щодо встановлення сонячних фотоелектричних систем та акумуляторних батарей потужністю 200 МВт в Узбекистані минулого місяця. Acwa також розпочала будівництво свого заводу з виробництва зеленого водню, який, як очікується, буде введено в експлуатацію у грудні 2024 року, у Ташкенті минулого року. Завод буде підключений до існуючого заводу з виробництва аміаку в Ташкенті і щорічно вироблятиме 3 тис. тонн зеленого водню на початковому етапі виробництва.

Матеріали сайту enterprise.news

Жером Мішо-Ларів’єр, засновник компанії New Wind, розробив конструкцію WindTree, яка за формою та розмірами нагадує натуральне дерево й здатна майже цілодобово виробляти енергію. Штучне дерево має 72 мікротурбіни-"листка" із вертикальною віссю (відомих як Aeroleafs) та призначене для міських просторів, де воно може використовувати слабкі вітри, які циркулюють навколо будівель.

Кожне дерево має 11 м заввишки і 8 м у діаметрі в найширшому місці, що робить його таким же за розмірами, як і багато міських дерев. За словами Мішо-Ларів'єра, дерево може використовувати вітер, що дме зі швидкістю до 2 м/с, що робить його вдвічі чутливішим за традиційні турбіни і корисним протягом більш ніж 280 днів на рік.

Однак вони також достатньо міцні, щоб витримувати вітри категорії 3, які можуть досягати 178-208 км/год. Кожен блок має вихідну потужність близько 3,1 кВт. Само по собі це може здатися скромним, але кілька дерев, згрупованих разом у парках або в зелених насадженнях між будинками, можуть генерувати достатньо енергії, щоб суттєво вплинути на ситуацію.

Крім того, їхня орієнтація нівелює шум, і кожна турбіна обертається безшумно. Кожен "лист" турбіни, який називається Aeroleaf, виготовлений з легкого пластику. Пластик оброблений смолою, яка захищає його від погодних умов, таких як вологість і сіль (що стає у пригоді, якщо “дерево” встановлене у приморському місті). Крім того, турбіни з'єднані паралельно, тож якщо одна з них із якихось причин перестане працювати, це не вплине на роботу інших. У реальних умовах одне "дерево"-генератор виробляє до 2 тис. кВт*год на рік.

Вітряні дерева вже "ростуть" і генерують електрику у Франції, Німеччині, Швейцарії.

Матеріали сайту ecopolitic.com.ua