Новини альтернативної енергетики

12 грудня 2024 року, в медіа-центрі «Інтерфакс-Україна», пройшла підсумкова прес-конференція УВЕА за результатами розвитку українського ринку вітрової енергетики у 2024 році. Під час прес-конференції, члени Правління УВЕА та представники українського вітроенергетичного бізнесу обговорили ключові тенденції, що цьогоріч формували напрямок розвитку ринку, включно з інвестиційним кліматом, регуляторними змінами, інноваційними рішеннями та підходами.

На початку прес-конференції, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, коротко окреслив актуальний стан ринку вітрової енергетики, зазначивши, що «в порівнянні з попередніми роками, 2024 рік можна назвати провальним, адже в експлуатацію було введено всього 20 МВт нових вітроенергетичних потужностей». «Також, в цьому році ринок покладав великі надії на запуск нових ринкових механізмів підтримки, як, наприклад, механізм ринкової премії та «зелені» аукціони. Втім, що перший не працює належним чином, що другий – не увінчався успіхом. Зараз, в час широкомасштабної війни, не найкращий час проводити експерименти над бізнесом, навпаки, в бізнесі мають бачити партнера», - додав пан Конеченков.

Доповнюючи вступне слово голови Правління УВЕА, запрошені спікери-представники передових вітроенергетичних компаній, поділились власним досвідом ведення бізнесу у 2024 році:

Ігор Ретівов, керівник відділу з регуляторних питань в ДТЕК ВДЕ та член комітету з правових питань УВЕА: «Ми, все ж, вважаємо, що цей рік став підготовчим до майбутніх позитивних змін на ринку, адже реформи потребують часу. Наразі, ДТЕК ВДЕ не збирається зупинятись на досягнутому, ми продовжуємо будівництво другої черги Тилігульської ВЕС та здійснюємо девелопмент в Полтавській та Вінницький областях нових проєктів ВЕС. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить понад 1 ГВт. Втім, ми також відкрили ще один напрямок, а саме будівництво систем зберігання енергії. В планах – побудова 200 МВт таких систем».

Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy та членкиня Правління УВЕА: «Ми також продовжуємо вести свою діяльність. Зараз, зокрема, в розробці 200 МВт нових вітроенергетичних потужностей в різних частинах Одеської області, які будуть готові до будівництва в наступному році. Втім, ми все ж потребуємо низки рішучих політичних рішень для підтримки цього сегменту енергетики, зокрема, в частині розблокування морських портів Одеси, а саме Південного і Чорноморська, оскільки, через труднощі з доставкою обладнання на майданчик, значно зростає бюджет проєкту».

Під час свого виступу, пані Рибачук також зробила важливе оголошення, проінформувавши, що 11 грудня компанія Elementum Energy успішно закрила угоду із придбання вітроенергетичного проєкту потужністю 200 МВт в західній частині України. Очікувана щорічна генерація нових ВЕС становитиме близько 700 ГВт·год, що еквівалентно річному споживанню електроенергії близько 600 тисяч людей.

Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy та заступник голови Правління УВЕА: «Наша компанія зайшла на вітроенергетичний ринок України у 2019 році, вже маючи ідею декількох проєктів. Будівництво одного із них планувалось на 2022 рік, проте не відбулось через вторгнення росії. Зараз, ми працюємо над тим, щоб все ж запустити це будівництво у 2025 році. Це буде вітрова станція потужністю 120 МВт в Одеській області. Втім, головною інвестиційною проблемою українського ринку є масштабування, адже всі проєкти, які сьогодні будуються чи розробляються є виключенням. Бізнес, насправді, відчуває критичну недостатність повноцінних механізмів фінансування вітроенергетичних проєктів в тих масштабах, в яких потребує енергосистема».

Владислав Єременко, генеральний директор УК «Вітряні парки України»: «Релокація нашого виробництва зі сходу на захід стала важливим кроком для його подальшої стійкої роботи. Хоча, наша компанія також стикається з тими ж проблемами, що і інші учасники ринку, ми намагаємо знаходити неординарні рішення. Так, наприклад, ми створили власну логістичну компанію ТОВ «Френдлі Лоджистік» і розвиваємо цілий індустріальний парк в Закарпатті. Також, в цьому ж регіоні будуємо першу вітроелектростанцію: дві вітрові турбіни вже запущені в експлуатацію, добудовується підстанція. Плануємо повністю закінчити будівництво в травні 2025 року. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить 1,5 ГВт». Під час прес-конференції, пан Єременко також поділився унікальним досвідом компанії по співпраці з місцевими громадами Закарпаття, заходами по збереженню цінних екосистем Карпат та розбудовою мережі соціального житла для ВПО.

Друга частина прес-конференції стосувалась обговорення актуальних регуляторних викликів і бар’єрів, які є вагомою перепоною для міжнародних і національних інвесторів. Мова йшла і про «зелені» аукціони, і про торгівлю на вільному ринку, і про механізм ринкової премії. Зокрема, щодо останнього, Ольга Рибачук, представниця компанії, яка зробила ставку на цей механізм, відзначила, що «вже 10 місяців по всіх компаніях Elementum, які перебувають в межах цього механізму, не отримано жодної виплати. Крім того, компанії, які обрали для себе цей механізм значно дискримінуються, адже вони отримують в 3-4 рази більше команд на розвантаження ніж ті компанії, що досі перебувають в системі «зеленого» тарифу».

Олександр Подпругін, в свою чергу, вкотре повернувшись до проблеми залучення фінансування у нові вітроенергетичні проєкти, наголосив, що ефективним рішенням цього може стати механізм корпоративних PPA, стабільність яких забезпечуватиме спеціальний Фонд із гарантування мінімальної ціни електроенергії на ринку.

Представники УВЕА закінчили свою дискусію роздумами про створення на рівні держави окремої інституції, яка б опікувалась питаннями розвитку «зеленої» енергетики в Україні. «Такий орган дійсно може переключити фокус бізнесу з вирішення якихось регуляторних проблем на впровадження проєктів та інновацій», - підкреслив Владислав Єременко.

УВЕА висловлює подяку спікерам прес-конференції за відверту розмову, усім учасникам вітроенергетичного ринку за незламність і продовження ведення своєї діяльності попри всі труднощі та виклики, а представникам національних медіа за підтримку у висвітленні нагальних питань сектору та популяризацію усіх його досягнень.

Матеріали сайту: uwea.com.ua

 4–5 грудня 2024 року в місті Гьотеборг, Швеція, відбувся семінар EoLIS, організований WindEurope. Захід зосередився на актуальних викликах і стратегіях завершення терміну експлуатації вітрових турбін. Однією з ключових сесій стала дискусія на тему інвестиційних рішень і мотивації придбання вживаних вітрових турбін очима покупця.

Запрошеним спікером цієї сесії стала Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту УВЕА та директорка з розвитку бізнесу MCL. Вона представила перспективи використання вживаних вітрових турбін в Україні, окресливши привабливість цього сегменту для українських покупців. У своїй презентації Катерина поділилася історією розвитку ринку вживаних вітрових турбін в Україні, визначила портрет сучасного українського покупця та назвала ключові переваги вибору вживаних турбін замість нових. Зокрема, було наведено приклад одного з останніх проєктів MCL, розробленого спеціально для впровадження вживаних турбін, і представлено деякі потенційні локації для майбутніх таких проєктів.

«Згідно з даними УВЕА, загальна встановлена потужність вживаних вітрових турбін в Україні становить 32 МВт, а їх середня одинична потужність – 1, 24 МВт. Проте з 2024 року українські покупці демонструють зацікавленість у турбінах одиничною потужністю від 2 МВт і більше, в першу чергу, через дефіцит генерації в енергосистемі», – зазначила Катерина. Вона також підкреслила, що використання вживаних турбін для України є критичною потребою продиктованою воєнними реаліями: «Це швидке та економічно вигідне інвестиційне рішення для малого і середнього бізнесу, а також для місцевих об’єктів критичної інфраструктури, зокрема водоканалів».

Відповідаючи на питання аудиторії про виклики, з якими стикаються українські покупці, Катерина виокремила дві основні проблеми:

1) Експлуатація та обслуговування. На ринку бракує кваліфікованого персоналу та сервісних центрів. «Ми зацікавлені також і в розробці тренінгових програм для українського персоналу», - відзначила спікерка.
2) якість обладнання. Покупці орієнтуються на ренововані турбіни з гарантією на 10 років експлуатації. «Зараз ми дуже серйозно підходимо до якості того обладнання, яке закуповується. Наші покупці зацікавлені тільки в реновованих вітрових турбінах, які мають виробничу гарантію на щонайменше 10 років подальшої експлуатації», - додала вона.
3) Модератором сесії став генеральний директор Business in Wind, компанії, яка нещодавно приєдналася до УВЕА. Він акцентував увагу на потенціалі компанії щодо проведення якісного ремонту та гарантування стабільної роботи турбін, що є особливо цінним для українських покупців.

УВЕА висловлює подяку WindEurope за надання ще одного майданчика для представлення українського вітроенергетичного ринку і підтримку України.

Матеіали сайту: uwea.com.ua/

Австрія, яка вже 10 днів не отримує російський газ від «Газпрому», легко перейшла на інші способи отримання електроенергії. Рекордні обсяги генерації від вітрових станцій і ГЕС дозволять комунальним службам Австрії пройти цей опалювальний сезон з мінімальними потребами в газі.

Успішна відмова Австрії від газу може стати прикладом для сусідніх країн, які можуть скоротити колективне споживання газу, компенсувавши втрати електроенергії за рахунок її передачі по загальноєвропейських мережах – у тому числі з тієї ж Австрії, пише Reuters.Для Газпрому, який і так уже втратив ринки Північної Європи, це може стати додатковим ударом.

Хоча цього року Австрія 80% всього потрібного їй газу постачала з росії, проте частка газу в енергетиці країни опустилася нижче за 6%, за даними енергетичного аналітичного центру Ember.

Тим часом, вітер давав більше електрики, ніж газ, у 19 із 20 останніх місяців. Тобто вже минулого опалювального сезону Австрія вперше виробила за допомогою вітру більше електроенергії, ніж за допомогою газу.

Аналогічна ситуація спостерігається і цього сезону, в тому числі завдяки розвитку вітряної енергетики. Загалом вона за 10 місяців цього року забезпечила у 2,5 рази більше електрогенерації, ніж газ, а обсяг виробленої з вітру електрики зріс на 18%. Якщо цієї зими швидкість вітру буде відповідати сезонній тенденції (швидкість вітру досягає піку якраз у цю пору року), то вітрогенерація перевищуватиме газову протягом усієї зими, що призведе до зниження загального споживання газу в Австрії в такий важливий для країни момент, зазначає Reuters.

На частку гідрогенерації цього року припало 68%, вітряної – 13%, ще 10% – сонячна. Дії Австрії можуть стати прикладом для сусідніх країн, які намагаються скоротити залежність від імпорту газу. Крім того, Чехія, Угорщина, Швейцарія, Італія, Словенія та Словаччина з'єднані з Австрією потужними електромережами та можуть скоротити споживання газу за рахунок імпорту її електрики.

16 листопада «Газпром» перекрив поставки газу у відповідь на несплату австрійською OMV поставок за жовтень. Компанія відмовилася платити, щоб отримати таким чином хоча б частину із суми більш ніж 230 млн євро, яку їй присудив арбітражний суд за припинення експорту «Газпрому» для її німецької «дочки» у 2022 році.

Матеріали сайту mind.ua

До квітня 2025 року Dragon Capital встановить сонячні панелі на даху складу компанії в Тарасівці потужністю 1,2 МВт, розповів NV Бізнес керівний директор з прямих інвестицій Володимир Тимочко. «Сума інвестицій у цей проєкт складає близько $400 тис.», — розповідає він. Та додає, що в середньому по року альтернативні джерела енергії дозволять забезпечувати чверть від загальних потреб будівлі.

Володимир Тимочко каже, що за два роки компанія планує встановити сонячні панелі на дахах 10 своїх об'єктів. «Для кожного такого проєкту буде створене окрема юридична особа», — додає експерт. За даними Forbes, перша — Солар Енерджі Сістемз зареєстрована 13 листопада. Dragon Capital вже давно вивчає цей ринок. Зараз склалась найкраща ситуація для інвестицій в цю сферу, сонячні панелі дешевшають, а окупність покращується.

Схожий проєкт реалізує і група компаній Епіцентр, яка встановлює сонячні станції на дахах своїх торгових центрів. Кінцевою метою проєкту, який складається з трьох етапів, є спорудження установок із відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) на об'єктах Епіцентру загальною потужністю 108 МВт на загальній площі 1,8 млн кв. м. На першому етапі (у 2023−2024 рр.) Епіцентр встановив на дахах площею 170 тис. кв. м 7,5 МВт СЕС за власні кошти в розмірі EUR7,2 млн.

Третій етап реалізації проєкту розрахований до 2030 року на об'єктах компанії в південних і східних регіонах країни. Планується встановити на 360 тис. кв. м СЕС потужністю 26 МВт вартістю EUR12,9 млн.

Dragon Capital — одна з найбільших груп компаній в Україні, яка з 2000 року працює у сфері інвестицій та фінансових послуг і надає повний спектр інвестиційно-банківських та брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами. Компанія має більш ніж 20-річний успішний досвід прямих інвестицій у різних секторах української економіки, зокрема в нерухомість.

Томаш Фіала є СЕО Dragon Capital, яка володіє журналом NV, сайтом NV.ua та Радіо NV. Також Фіала є власником медіахолдингу Медіа-ДК.

Матеріали сайту biz.nv.ua

Найбільша у світі наземна вітрова турбіна китайського виробника Sany 16 листопада досягла номінальної потужності 15 МВт - через місяць після встановлення, повідомляє Хайтек+ з посиланням на Interesting Engineering.

Турбіна SI-270150 виділяється значними характеристиками: ротор діаметром 270 м, лопаті довжиною 131 м і площа охоплення 57 256 м², що еквівалентно 11 футбольним полям. Установка здатна генерувати 56 млн. кВт·г електроенергії на рік, забезпечуючи енергією до
160 000 домогосподарств.

У міру того, як країни намагаються скоротити вуглецевий слід, вітроенергетика стає дедалі популярнішою. Зокрема, спостерігається тенденція використання потужних морських вітрових турбін. Найбільший у світі морський вітрогенератор має потужність 20 МВт. Однак наземні вітрові установки донедавна були обмежені близько 8 МВт. Нова турбіна Sany на 15 МВт подвоює вироблення електроенергії на суші, відкриваючи нові перспективи для розвитку вітроенергетики в регіонах з великими ділянками землі, що не використовується.

Турбіна SI-270150 стала флагманським продуктом Sany у сегменті наземних та морських установок потужністю 12-16 МВт. Вона може похвалитися ротором діаметром 270 м та лопатями довжиною 131 м. За один оберт лопатей турбіна охоплює площу 57 256 м². Це еквівалентно 11 американським футбольним полям. Розроблена для роботи при середніх та високих швидкостях вітру кожна така установка здатна генерувати 56 млн кВт·г електроенергії на рік, що достатньо для забезпечення енергією 160 000 домашніх господарств.

Конструкція відрізняється легкістю, що знижує загальну вагу та спрощує транспортування на великі відстані, незважаючи на розміри лопат.
Трансмісія оснащена інтегрованою системою підтримки головного валу з подвійним конічним підшипником, що забезпечує високу несучу здатність і стабільність роботи всієї системи. Термін служби турбіни - 25-30 років.

Sany повідомила про встановлення вітротурбіни потужністю 15 МВт у провінції Цзілінь місяць тому. За такий короткий термін було підтверджено, що турбіна працює відповідно до заявлених характеристик. Протягом наступного року на цьому майданчику планується провести масштабні випробування, що включають близько 2000 тестів продуктивності.

Ще один прототип 15-мегаватної турбіни одночасно тестуватиметься на випробувальному стенді Sany потужністю 35 МВт. За словами компанії, це найбільша у своєму роді установка, яка допоможе провести прискорені випробування на зношування за 18 місяців.

Матеріали сайту qazaqgreen.com