Новини альтернативної енергетики

1 травня о 13.00 вперше в Україні лікарня почала продавати в мережу електроенергію, яку виробила за допомогою сонячних панелей на своєму даху. Це три поліклініки Хмельницького лікувально-діагностичного центру, де минулого року встановлено СЕС загальною потужністю 100 кВт.

Зазвичай, СЕС на дахах лікарень виробляє електроенергію для власних потреб. Але відтепер в години, коли СЕС виробляє електроенергії більше, ніж поліклініки споживають, вироблений надлишок продається в мережу. Цей випадок поки є унікальним, але сотні лікарень зможуть стати ще й трошки електростанціями. Адже це також гроші для лікарень.

Механізм активного споживача електроенергії став можливим завдяки прийнятому у 2023 року Закону, щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України. Дякую команді Хмельницькобленерго за підтримку у отриманні статусу активного споживача та команді МОЗ, Хмельницького лікувально-діагностичного центру, та меру міста О. Симчишину за проактивну прогресивну позицію.

Матеріали сайту https://www.facebook.com/oblenergo.km.ua

Команда фізиків та інженерів з Технічного університету Данії зробила прорив у галузі сонячної енергетики.

Їхнє дослідження, опубліковане в журналі PRX Energy, відкрило потенціал для створення працюючого тандемного сонячного елемента з використанням селену і кремнію.

Це змішання матеріалів теоретично може збільшити ефективність сонячних елементів до 40%. Сонячні батареї вже стали важливою частиною енергетики, вони допомагають скоротити залежність від викопного палива і зменшуючи викиди парникових газів.

Однак наявні сонячні елементи все ще можна поліпшити. Наразі вони вловлюють приблизно 27% сонячної енергії, що близько до теоретичної межі.

Дослідники запропонували використовувати селен як додатковий матеріал до кремнію, щоб підвищити ефективність сонячних елементів. Селен має здатність вловлювати додаткові частини спектра сонячного світла, що робить його ідеальним доповненням до кремнію.

Для створення тандемного сонячного елемента дослідники розробили спеціальну структуру. Вони використовували кремнієву базу, покриту шарами оксиду, а потім додали тонку плівку селену. Експерименти показали, що цей комбінований елемент здатний генерувати електрику і має ефективність перетворення близько 2,7%.
Команда впевнена, що опір в елементі можна поліпшити, що призведе до значного підвищення ефективності до 40%. Цей прорив відкриває нові перспективи для розвитку більш ефективних сонячних батарей, які можуть стати ключем до більш стійкої та екологічно чистої енергетики майбутнього.

Матеріали сайту https://techno.nv.ua

Протягом 2022-2023 років в Україні було введено понад 660 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики, передають Українськi Новини.

"Протягом 2022 року побудовано близько 312 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії, у 2023-му введено у роботу близько 350 МВт. Це сонячні, вітрові електростанції, а також біогазові та малі гідроелектростанції", - повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Він наголосив, що внаслідок вторгнення РФ, Україна втратила значні потужності відновлюваних джерел енергії - 80% ВЕС та 20% СЕС.
"Але навіть у таких умовах частка відновлюваних джерел енергії в енергоміксі України залишається значною – у 2023 році близько 10% електроенергії було вироблено на вітро- та сонячних електростанціях. Враховуючи великі ГЕС, частка виробленої чистої енергії сягнула 20,3% (більше, ніж у довоєнний період)", - зазначив Галущенко.
За його словами, сьогодні українська атомна галузь виробляє понад 55% електроенергії. "За 2023 рік атомні станції виробили на 10% більше електроенергії, ніж прогнозувалося згідно з прогнозним планом ОЕС. У межах Енергетичної стратегії України планується побудувати 9 нових атомних блоків, будівництво чотирьох з яких може розпочатися вже у 2024 році", - повідомив він.

Матеріали сайту ukranews.com

У Нижньоворітській громаді, що на кордоні Львівської та Закарпатської областей, завершили монтаж першої вітротурбіни вітропарку "Островський" з потужністю 4,8 МВт. Висота її башти сягає 120 метрів, а діаметр ротора – 152 метри, повідомляє Українська Вітроенергетична Асоціація у Facebook. Зазначається, що ця вітротурбіна, порівняно з іншими в Україні, має середній розмір. Вітропарк будує компанія "УК "Вітряні парки України". “Встановлення першої вітротурбіни – важливий етап у реалізації будь-якого вітроенергетичного проєкту.

Наступним кроком є підключення до електричної мережі, і генерація електроенергії для споживачів”, – підкреслили у повідомленні. В УВЕА розповіли, що потужність Островської ВЕС сягатиме 80 МВт. Вона зможе забезпечити зеленою енергією близько 50 тисяч сімей. Зазначається, що, окрім енергії, Нижньоворітська громада отримає від ВЕС і інші переваги. Так вітровий парк направлятиме 3% доходу від продажу електроенергії до бюджету громади. Тобто від роботи лише однієї вітротурбіни громада отримуватиме близько 1,5 мільйона гривень. “Вітряний парк "Островський" – це нові економічні і соціальні привілеї для Нижньоворітської громади та регіону в цілому”, – додали в УВЕА.

Матеріали сайту ecopolitic.com.ua

У 2023 році ЄС побудував 17 ГВт нової вітрової енергії, трохи збільшившись у 2022 році – і більше, ніж будь-коли за один рік. Дані WindEurope показують, що цього недостатньо для досягнення цілей ЄС до 2030 року. ЄС повинен будувати 30 ГВт нових вітряних установок щорічно до 2030 року. Дії, передбачені Пакетом вітроенергетики ЄС та Європейською вітровою хартією, допоможуть збільшити щорічне будівництво.

Згідно з даними WindEurope, ЄС побудував 17 ГВт нових вітрових електростанцій у 2023 році: 14 ГВт на суші; і 3 ГВт в морі. У 2022 році ці цифри трохи зросли, і це найбільше, що ЄС коли-небудь створював за один рік. Але це значно нижче 30 ГВт на рік, які ЄС повинен створити, щоб досягти нових цілей щодо клімату та енергетичної безпеки до 2030 року. Німеччина збудувала найбільше нових вітрових потужностей, за нею йдуть Нідерланди та Швеція. Нідерланди побудували новітню офшорну вітроелектростанцію, в тому числі «Hollandse Kust Zuid» потужністю 1,5 ГВт, на даний момент найбільшу в світі вітроелектростанцію. За оцінками МЕА, у 2024-2028 роках Європа будуватиме 23 ГВт нових вітряків на рік. Дії, викладені в Пакеті вітроенергетики ЄС, мають забезпечити значне збільшення щорічного виробництва та зміцнити європейський ланцюг постачання вітрової енергії.

Вирішальні дії включають подальше спрощення отримання дозволів, удосконалення дизайну аукціонів для будівництва нових вітрових електростанцій та державну фінансову підтримку для виробництва вітрових турбін та ключової інфраструктури. Вітер становив 19% електроенергії, виробленої в ЄС минулого року. Гідроенергетика склала 13%, сонячна енергетика – 8%, а біомаса – 3%. Відновлювані джерела енергії загалом склали 44% виробленої електроенергії. Кількість електроенергії, виробленої з 1 ГВт вітру, продовжувала зростати. «Коефіцієнт потужності» нових наземних вітрових електростанцій зараз коливається в межах 30-48%, а нових офшорних вітрових електростанцій стабільно становить 50%.

Матеріали сайту www.green-forum.eu