Новини альтернативної енергетики

Жером Мішо-Ларів’єр, засновник компанії New Wind, розробив конструкцію WindTree, яка за формою та розмірами нагадує натуральне дерево й здатна майже цілодобово виробляти енергію. Штучне дерево має 72 мікротурбіни-"листка" із вертикальною віссю (відомих як Aeroleafs) та призначене для міських просторів, де воно може використовувати слабкі вітри, які циркулюють навколо будівель.

Кожне дерево має 11 м заввишки і 8 м у діаметрі в найширшому місці, що робить його таким же за розмірами, як і багато міських дерев. За словами Мішо-Ларів'єра, дерево може використовувати вітер, що дме зі швидкістю до 2 м/с, що робить його вдвічі чутливішим за традиційні турбіни і корисним протягом більш ніж 280 днів на рік.

Однак вони також достатньо міцні, щоб витримувати вітри категорії 3, які можуть досягати 178-208 км/год. Кожен блок має вихідну потужність близько 3,1 кВт. Само по собі це може здатися скромним, але кілька дерев, згрупованих разом у парках або в зелених насадженнях між будинками, можуть генерувати достатньо енергії, щоб суттєво вплинути на ситуацію.

Крім того, їхня орієнтація нівелює шум, і кожна турбіна обертається безшумно. Кожен "лист" турбіни, який називається Aeroleaf, виготовлений з легкого пластику. Пластик оброблений смолою, яка захищає його від погодних умов, таких як вологість і сіль (що стає у пригоді, якщо “дерево” встановлене у приморському місті). Крім того, турбіни з'єднані паралельно, тож якщо одна з них із якихось причин перестане працювати, це не вплине на роботу інших. У реальних умовах одне "дерево"-генератор виробляє до 2 тис. кВт*год на рік.

Вітряні дерева вже "ростуть" і генерують електрику у Франції, Німеччині, Швейцарії.

Матеріали сайту ecopolitic.com.ua

Нове дослідження показало, що встановлення сонячних панелей на дахах автомагістралей може значно зменшити викиди вуглекислого газу і кількість дорожньо-транспортних пригод. Ця амбітна ідея передбачає покриття світових автомагістралей сонячними панелями, що скоротить світові викиди вуглецю приблизно на 28% за рахунок зниження потреби у викопному паливі.

Дослідження, опубліковане в журналі Earth’s Future, передбачає створення мережі сонячних панелей над автомагістралями і великими дорогами, які генеруватимуть електроенергію і захищатимуть автомобілі від негоди. Провідний автор дослідження Лін Яо з Китайської академії наук зазначив, що подібні пілотні програми вже існують, але не в такому масштабі.

Фото: Earth’s Future

Сонячні панелі, встановлені над автомагістралями, можуть генерувати 17,58 петават-годин електроенергії на рік, що становить понад 60% світового споживання електроенергії у 2023 році. Це рішення може допомогти досягти цілей щодо обмеження глобального потепління до 1,5 градусів Цельсія, встановлених Міжнародною групою експертів зі зміни клімату.
Ідея виникла у Яо під час поїздки шляхопроводом. Він помітив, що дороги утворюють мережу, і задумався, чому б не перетворити їх на мережу фотоелектричних систем. Використання вже освоєних земель для вироблення електроенергії знизить попит на енергію з викопних джерел і скоротить викиди вуглецю.

Дослідники вивчили витрати і вигоди встановлення сонячних панелей на автомагістралях по всьому світу. Установка потребуватиме 52,3 млрд сонячних панелей, які генеруватимуть до 17 578 терават-годин на рік. Це вчетверо більше річного виробництва енергії в США.
Встановивши сонячні дахи на основних транспортних артеріях, можна буде генерувати додатково 13 570 терават-годин на рік. Більшість установок будуть зосереджені в густонаселених районах з великою кількістю автомагістралей, таких як східний Китай, західна Європа і східне узбережжя США.

Така масштабна установка може замінити 9,66 гігатонн вуглекислого газу, що виробляється під час спалювання викопного палива на рік, що становить дві третини викидів парникових газів у США у 2022 році. Дахи автомагістралей із сонячними батареями також можуть скоротити смертність від дорожньо-транспортних пригод на 10,8%, особливо в регіонах із великою кількістю опадів, захищаючи водіїв і дорогу від дощу та снігу.

Незважаючи на високі витрати на встановлення та обслуговування, Яо сподівається, що пілотні програми приживуться, і деякі країни почнуть впроваджувати сонячні дахи на шосе у великих масштабах. Він припускає, що такі дахи буде найпростіше встановлювати на довгих, рівних ділянках шосе, таких як на південному заході США.

Це дослідження підкреслює важливість інноваційних рішень для скорочення глобальних викидів вуглецю і підвищення безпеки дорожнього руху.

Матеріали сайту techno.nv.ua

Норвезька компанія Wind Catching Systems (WCS) представила нестандартну вітроелектричну установку Windcatcher. Вона здатна генерувати у 5 разів більше електроенергії, ніж найбільші вітрогенератори. При цьому її створення вимагає невеликих витрат, завдяки яким можна постачати електрику в мережу за конкурентними цінами одразу після запуску.

Розробка представляє плавучу платформу, на якій встановлена ​​рамна конструкція висотою понад 300 м (приблизно, як Ейфелева вежа). По всій площі цієї опори у шаховому порядку розміщено, судячи з поданих зображень, 110–120 вітряних турбін. ВЕУ закріплюється до морського дна за стандартними технологіями, що застосовуються в нафтогазовій промисловості.

Невеликі ротори Windcatcher можуть повноцінно працювати при швидкості вітру понад 40-43 км/год, при якій звичайні ВЕУ знижують свою ефективність, щоб уникнути руйнування. За словами розробника, за рік плавуча установка виробить на 500% більше електроенергії, ніж одиночна вітротурбіна, а її потужності достатньо для енергопостачання 80 тис. європейських домогосподарств.

Додаткова перевага Windcatcher полягає в тому, що вона збирається відносно невеликих елементів. Завдяки цьому для монтажу конструкції після встановлення плавучої платформи не потрібне застосування кранів або спеціалізованих суден. Крім того, конфігурація рами забезпечує легкий доступ до турбін для їх обслуговування. Розрахунковий термін служби ВЕУ від WCS становить 50 років, а поодиноких великих вітрогенераторів не перевищує 30 років.

Wind Catching Systems стверджує, що нормована вартість електроенергії, виробленої на багатороторних системах, дорівнюватиме або навіть виявиться нижчою від ціни електрики з мережі, одержуваного традиційними способами. У Норвегії та США цей показник зараз дорівнює 105 доларам за мегават-годину. Управління енергетичної інформації Сполучених Штатів прогнозує, що для вітряних електростанцій, які запустять у 2026 році, собівартість виробництва електроенергії становитиме 115,04 долара, хоча в деяких регіонах ця сума може виявитися нижчою за 100 доларів.

Вперше про свою розробку компанія оголосила ще в 2021 році, проте тоді багато хто до цієї концепції поставився з великим скептицизмом. Але за останні три роки WCS досягла значного прогресу в реалізації свого бачення. За цей час компанія отримала понад 13 мільйонів доларів США в рамках різних інвестиційних проектів, у тому числі від GM Ventures, венчурного підрозділу General Motors, та DNV (Det Norske Veritas), міжнародного акредитованого реєстратора, багато ініціатив якого стали основою для міжнародних стандартів.

Матеріали сайту ecotechnica.com.ua

У Сумах на водозаборі встановили сонячну електростанцію (СЕС), яка під час нещодавнього блекауту дозволила водоканалу безперебійно працювати впродовж 4 годин. Досвідом громади з встановлення СЕС поділилася ГО “Екоклуб”. Місцева СЕС працює вже понад 2 місяці. Вона складається з панелей (потужність 100,57, кВт*год) та акумуляторів (потужність 81,6 кВт*год). У парі працюють акумулятори, що накопичують надлишок виробленої електроенергії. Профінансувала встановлення СЕС для громади міжнародна гуманітарна організація. Загалом із 1 травня по 8 липня станція згенерувала 25,32 МВт*год електроенергії, що дозволило зекономити понад 210 тис. грн, які можна використати на інші енергоефективні проєкти.

У сумській громаді підрахували, що для забезпечення стабільної роботи трьох водозаборів та очисних споруд необхідна потужність сонячної електростанції – 1,3 МВт. Місцева влада шукає джерела фінансування для такого розширення. Також вона у пошуках партнерів, щоб обладнати сонячними панелями об’єкти соціальної сфери. У Сумах уже реалізували 3 інші проєкти з встановлення СЕС:

- перша – потужністю 60 кВт на даху міської клінічної лікарні. Вона запрацювала у червні 2023 року. Кошти на встановлення зібрали у межах фандрейзингової кампанії, частину дофінансували з бюджету громади.
- друга – потужністю 7 кВт для опалення теплиці у ботанічному саду. Встановлена за грантові кошти.
- третя – потужністю 60 кВт для дитячої лікарні. Її встановили за грантові кошти від Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).

Станція запрацювала у грудні 2023 року, а за кошти з бюджету громади закупили акумулятори, які забезпечують роботу інфекційного відділення вночі. Крім цього, сумська громада з 2015 року є підписантом ініціативи Європейської Комісії “Угода Мерів”. Торік сумчани оновили зобов’язання, доєднавшись до ініціативи "Угода Мерів щодо Клімату та Енергії", за якою планують скоротити викиди парникових газів щонайменше на 35% до 2030 року. Аби цього досягнути, місцева влада запланувала заходи з підвищення енергоефективності будівель та подальшого розвитку ВДЕ.

Матеріали сайту ecopolitic.com.ua

Китайська компанія Mingyang Smart Energy оголосила про запуск у Гуанчжоу найбільшої у світі окремої вітрової електростанції. Незвичайна станція оснащена одразу двома вітряними турбінами потужністю 8,3 МВт. Вона витримуватиме навіть катастрофічні урагани рівня і продовжуватиме працювати.

Два ротори, що обертаються в протилежних напрямках, з діаметром лопатей 182 м встановлені на V-подібній конструкції, скріпленій високоміцними тросовими стійками. Генератори прикріплені до Y-подібної плавучої платформи для максимальної стійкості. Плавуча платформа важить близько 15 000 т і призначена для встановлення на глибині понад 35 м.

Платформа виготовлена з “надвисокоміцного бетону”, що забезпечує довговічність і зниження витрат, заявляє компанія. А одноточкова система швартування, як стверджується, знижує вплив на морське середовище, а також підвищує стійкість навіть в умовах тайфунів.
OceanX побудована, щоб витримувати урагани категорії 5 за швидкості вітру до 260 км/год. І не просто витримувати ці умови, а й повертатися на шквальному вітрі та продовжувати виробляти електроенергію. Установка розрахована на інтенсивність турбулентності 0,135, що відносно багато для прибережної станції.

Більшість морських вітрових електростанцій працюють в умовах, значно нижчих за 0,135 – ближче до 0,06, оскільки несприятливі умови можуть призвести до коливань потужності та значного передчасного зносу компонентів плавучого електрогенератора.

Матеріали сайту cikavosti.com