Новини альтернативної енергетики

Вчені змогли використовувати сонячну енергію для нагріву об'єкта до 1800 градусів за Фаренгейтом (1000 градусів за Цельсієм), що є достатньою температурою для роботи сталеливарної печі. Це відкриття, опубліковане в журналі Device, демонструє потенціал використання сонячної енергії замість викопного палива у високотемпературних виробничих процесах.

Виробництво таких матеріалів, як скло, цемент і кераміка, вимагає нагрівання сировини до температур вище 1800 градусів за Фаренгейтом. Наразі використання сонячної енергії для досягнення таких температур вважається дорогим і неефективним, тому зазвичай використовують вуглецеві джерела енергії, як-от нафта або вугілля.

За даними дослідників, на ці галузі припадає близько 25% світового споживання енергії. «Щоб впоратися зі зміною клімату, нам необхідно позбавити енергетику від вуглецю загалом, — каже Еміліано Казаті, провідний автор дослідження і вчений зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха. — Люди схильні думати про електрику тільки як про енергію, але насправді близько половини енергії використовується у вигляді тепла.»

Раніше вчені досліджували сонячні приймачі, які перетворюють сонячне випромінювання на тепло за допомогою дзеркал, що відстежують рух сонця. Однак ця технологія не могла подолати бар'єр у 1800 градусів за Фаренгейтом.

У новому дослідженні команда Казаті використовувала властивість, звану ефектом теплової пастки. Принцип її дії такий: напівпрозорі матеріали сильно поглинають сонячне світло і повторно випромінюють його у вигляді тепла.

Дослідники направили сонячну радіацію на стрижень із синтетичного кварцу, який утримував тепло. Потім вони прикріпили його до кремнієвої пластини, яка поглинала тепло. Коли світло світило з інтенсивністю 135 сонць, температура поглинальної пластини досягала 1922 градусів за Фаренгейтом, а температура кварцового стрижня залишалася на рівні 1112 градусів за Фаренгейтом. Попередні дослідження з використанням ефекту теплової пастки демонстрували температури тільки до 338 градусів за Фаренгейтом.

У подальших експериментах вчені тестували різні матеріали, зокрема рідини і гази, як теплові пастки, що дало змогу досягти ще більш високих температур. У майбутньому вони планують вивчити, як цю технологію можна використовувати в промислових масштабах для підвищення її економічної життєздатності.

Німецька електрична компанія EnBW розпочала будівництво офшорної вітроелектростанції He Dreiht потужністю 960 МВт у Північному морі. Для проекту потрібні інвестиції в розмірі 2,4 мільярда євро, і проект був переданий EnBW у 2017 році. Морська вітроелектростанція He Dreiht розташована приблизно за 110 км на захід від Гельголанда та за 85 км на північний захід від Боркума. Проект включатиме 64 вітрові турбіни Vestas V236-15,0 МВт. Етап будівництва включає влаштування монопільних фундаментів довжиною 70 м діаметром 9,2 м і вагою приблизно 1350 тонн.

Вежі вітрової турбіни будуть з’єднані перехідною частиною, яка встановлена ​​на вершині кожної основи. Для проекту знадобиться більше 60 кораблів і більше 500 людей в періоди пікового будівництва. У той час як вітрові турбіни та кабелі будуються одночасно для встановлення на початку 2025 року, монтаж фундаменту триватиме влітку.

Підключення вітряної електростанції до мережі є відповідальністю TenneT, голландсько-німецького оператора мережі. Це включає в себе два високовольтних експортних кабелю постійного струму, які проходять 110 км на суші та 120 км під водою, а також морську перетворювальну станцію. Закопані дроти транспортуватимуть електроенергію від Hilgenriedesiel до перетворювальної станції Garrel/Ost у Клоппенбурзі.

До кінця 2025 року офшорна вітроелектростанція He Dreiht має запрацювати, а EnBW займатиметься як технічною, так і економічною частиною проекту. Технічне обслуговування буде здійснюватися з сервісної бази Emden. Коли вітроелектростанція запрацює на повну, вона забезпечуватиме електроенергією майже 1,1 мільйона домогосподарств. Група, що складається з Norges Bank Investment Management, AIP і Allianz Capital Partners, володіє 49,9 відсотками проекту.

Матеріали сайту https://reglobal.org

"Зелена" енергетика підставляє своє плече для допомоги енергосистемі Українські СЕС у сонячну погоду виробляють близько третини від обсягу електроенергії, яка потрібна країні. Такі дані оприлюднив аналітик компанії Concorde Capital Олександр Паращій. Саме цим пояснюється відсутність відключень побутових та промислових споживачів у денний час, незважаючи на високий попит на електроенергію.

Але ввечері сонячна генерація поступово сходить нанівець, адже сонце сідає. Споживання навпаки виходить на свій другий денний максимум. У цей час вся генерація, яка не залежить від погоди, намагається працювати на максимумі: на повну включаються ГЕС та ГАЕС (гідроакумулюючі станції) та ТЕС. Але через значну пошкодженість українських електрогенеруючих потужностей цього може бути недостатньо, щоб забезпечити попит. Іноді цю потребу не допомагає закрити навіть імпорт електроенергії із сусідніх країн. Саме тому вечорами все одно маємо часткові відключення.

Аналітик звертає увагу на те, що сонячна генерація дуже залежить від погоди. Так, хмарність у рази зменшує вироблення окремої СЕС.
Тому влітку у спекотні похмурі дні, коли споживання електрики буде значним (оскільки всі включать кондиціонери), а сонце мало що додаватиме до генерації, можливий дефіцит електрики навіть у середині дня. А якщо вдень, у піковий годинник генерації СЕС, не вдасться перекачати енергію сонця в енергію води на ГАЕС, то, відповідно, проблеми з її постачанням будуть і ввечері. Паращі прогнозує, що в осінньо-зимовий період може бути трохи легше, тому що вся генерація пройде сезон ремонтів, частково відновиться після ударів і збільшить наявну потужність.

Також збільшать обороти ТЕЦ. Але краще готуватись до того, що легко не буде. Електрику потрібно споживати відповідально. А це означає, що кожен з нас має взяти за правило: у будь-який період часу (крім сонячного дня) включення та роботу потужних домашніх електроприладів потрібно суворо та прискіпливо контролювати”, – підсумував аналітик.

Матеріали сайту https://ecopolitic.com.ua

"Наша нова виробнича лінія для виготовлення вітроенергетичних установок (ВЕУ) готова до роботи! Ми нарощуємо свої потужності, щоб задовольнити зростаючий попит на чисту енергію", – повідомила пресслужба "Френдлі Віндтехнолоджі" на своєї сторінці в Facebook.

За інформацією Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), підприємство планує виробляти в рік до 20 вітроенергетичних установок з одиничною потужністю від 4,8 МВт до 5,5 МВт.
Як зазначають в УВЕА, "Френдлі Віндтехнолоджі" – це єдиний на сьогодні національний виробник вітроенергетичних установок мультимегаватного класу.
Свою діяльність на Закарпатті підприємство розпочало після вимушеної релокації потужностей групи компаній ТОВ "УК "Вітряні парки України" зі сходу країни після початку повномасштабної війни у 2022 році.

Вже в минулому році компанія розпочала будівництво першої ВЕС на території Закарпатської області загальною потужністю близько 80 МВт. Загалом пакет проєктів компанії передбачає будівництво понад 500 МВт потужностей.

Як повідомляла "Українська енергетика", відкриття на Закарпатті заводу з виробництва обладнання для ВЕС, виробничі потужності якого компанія "Френдлі Віндтехнолоджі" частково релокувала з Краматорська Донецької області, планувалося на початок 2024 року.
За даними УВЕА, зараз розглядається багато проєктів будівництва ВЕС саме на Закарпатті. Але не всі вони гладко йдуть. Також є проєкти на Волині, у Львівській, Рівненській, Житомирській, Одеській, Миколаївській областях.

Загалом за два роки повномасштабної війни вітроенергетичні потужності України зросли на 228 МВт, за 2023 рік – на 146,3 МВт. Зараз потужність української вітрогенерації сягає 1900,8 МВт. Згідно зі стратегічними планами Міністерства енергетики, до 2032 року очікується доведення загальної встановленої вітроенергетичної потужності до 10 ГВ.

Матеріали сайту https://ua-energy.org

Перші у світі дерев'яні лопаті вітряних турбін було встановлено у Німеччині. Вони обіцяють, що зможуть виробляти на 78% менше викидів CO2 під час будівництва та знижувати виробничі витрати на 20% порівняно із нинішніми лопатями турбін. 
Лопаті з клеєного бруса, розроблені і виготовлені компанією Voodin Blade Technology, німецьким піонером у виробництві лопатей вітряних турбін, є більш екологічним будівельним матеріалом, ніж існуючі матеріали, і дозволяють легше переробляти лопаті, що вийшли з експлуатації.

Хоча багато лопат вітряних турбін після закінчення терміну служби закопуються під землею, робляться все більші зусилля щодо їх вторинної переробки. Данський вітроенергетичний гігант Vestas на початку 2023 року представив новий метод переробки лопатей вітряних турбін на основі епоксидної смоли, який здатний розщеплювати епоксидну смолу до матеріалів первинної якості.
Аналогічним чином, інша датська компанія Continuum в січні 2023 року оприлюднила плани будівництва шести промислових заводів з переробки лопатей вітряних турбін по всій Європі і наприкінці року почала приймати відпрацьовані лопаті.
Незважаючи на ці зусилля, клеєний брус Voodin є повністю біорозкладною лопатею вітряної турбіни, яка, проте, виготовлена ​​з одного з кращих варіантів для конструкційних застосувань.

Завдяки скороченню витрат на 20% та скороченню викидів CO2 на 78% дерев'яні лопаті Voodin Blade Technology можуть здійснити революцію у сфері замкнутого циклу вітроенергетичної галузі.

Перші дерев'яні лопаті довжиною 19,3 метра були встановлені на вітряну турбіну в Бреуні, Німеччина. Вудін також будує нові прототипи, у тому числі більші 60-метрові та 80-метрові лопаті.

Ці дерев'яні лопатки турбін виготовляються з використанням фрезерних верстатів з ЧПУ, які особливо ефективні при створенні складних тривимірних форм, що забезпечує високий рівень автоматизації, оскільки на виробничому підприємстві не потрібні жодні форми – ще одна перевага перед традиційними лопатками зі скловолокна та епоксидної смоли.

За словами Вудіна, можливість підвищити рівень автоматизації при будівництві цих лопатей знижує потребу в робочій силі, що призводить до зниження витрат на робочу силу та дозволяє виробляти лопаті ближче до вітряних електростанцій, де вони будуть встановлені, що згодом також знижує транспортні витрати та викиди.

Ще однією перевагою клеєного бруса є те, що лопаті навіть довговічніші, ніж використовуються в даний час композитні матеріали, і здатні вижити навіть у найскладніших умовах берегової енергетики.
"За останні два роки ми провели сотні лабораторних випробувань, щоб удосконалити матеріал леза", - сказав Хорхе Кастільо, співзасновник Voodin Blade Technology.

«Згідно з усіма нашими випробуваннями, наші лопаті навіть довговічніші, ніж існуючі лопаті зі скловолокна, оскільки вони демонструють менші втомні характеристики і, як доведено, надзвичайно добре витримують усі види берегових погодних умов».

Матеріали сайту https://reneweconomy.com.au